Ім'я Леоніда Жаботинського сьогодні рідко звучить у спортивних новинах, але колись цей українець носив титул найсильнішої людини планети, надихаючи мільйони та стаючи прикладом непохитної сили духу.
Леонід Жаботинський двічі ставав олімпійським чемпіоном і встановив 19 світових рекордів, повідомляє портал Новини.LIVE.
Леонід Жаботинський народився 1938 року в селі Успенка Сумської області, він рано проявив не тільки силу, а й характер. За легендою, ще в юнацтві Леонід зумів зупинити оскаженілого бика, схопивши його за роги — випадок, який багато хто вважав символічним передвістям його майбутньої спортивної слави.
Протистояння з Власовим: битва титанів радянської важкої атлетики
Шлях Жаботинського до вершини спорту був непростий. Його кумирами були українські штангісти Григорій Новак та Марк Рудман, а мрією — побити світовий рекорд американця Пола Андерсона, який у триборстві підняв 500 кг. Але головним суперником став Юрій Власов, зірка радянської важкої атлетики, син впливового розвідника, близького до Сталіна.
На Олімпіаді 1964 року в Токіо Жаботинський спочатку навіть не входив до основного складу. Лише на останньому зборі у Владивостоці його включили в команду. Під час змагань він зіграв психологічно тонку партію: спершу підтримав Власова, коли той узяв світовий рекорд, піднявши його на руки та сказавши: "Юрію, молодець, вітаю зі світовим рекордом". Власов відповів: "Напевно, прийде час, і ти мене з великого спорту винесеш". Ці слова виявилися пророчими — саме Жаботинський незабаром стане його головним конкурентом.
У фінальній боротьбі Власов взяв 162 кг тільки з третьої спроби, тоді як Жаботинський, зібравши всю волю, встановив переможний результат та здобув олімпійське золото. Їхнє суперництво увійшло в історію як протистояння не лише м'язів, а й характерів.
Життя поза помостом: тренер, суддя, натхненник
Після завершення спортивної кар'єри Жаботинський не пішов зі спорту. Він працював тренером, отримав міжнародну категорію судді, обіймав посади у Спорткомітеті та навіть викладав на Мадагаскарі. Його життя було насиченим: він брав участь в авторалі, організовував у Запоріжжі понад 10 турнірів для школярів, а його першим автомобілем був скромний "Запорожець".
У 2004 році він із сином відвідав США на запрошення Арнольда Шварценеггера. Легендарний актор та бодибілдер відкрито називав Жаботинського своїм кумиром, який надихнув його почати шлях у спорті. У своїх спогадах Жаботинський писав: "У спорті обману не буває — є тільки переможець та переможений".
Попри світову славу, Леонід переживав за стан важкої атлетики в Україні, нарікаючи на брак умов для розвитку нового покоління спортсменів. Він написав автобіографію "На вершині Олімпу", щоб передати свій досвід і філософію боротьби.
Леонід Жаботинський пішов із життя 2016 року, але його спадщина живе в серцях спортсменів та шанувальників сили. Він довів, що справжній герой — це не тільки чемпіон, а й людина, яка надихає інших вірити в себе.
